Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струплястий

Струплястий, -а, -е. = струпкий. Струплястий шлях. Черн. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУПЛЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУПЛЯСТИЙ"
Білавий, -а, -е. = білявий. Галиц.
Босоркун, -на, м. Упырь. Желех.
Кімлик, -ка, м. Калмыкъ.
Ключина, -ни, ж. 1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64. 2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Налипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть.
Обдальний, -а, -е. Болѣе далекій, нѣсколько дальше находящійся. Од ближніх сусід і обдальних. Вх. Лем. 441.
Помаячити, -чу, -чиш, гл. = поманячити.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Скіпщина, -ни, ж. Извѣстная часть урожая, достающаяся соучастнику въ обработкѣ земли. Беруть землю за скіпщину у панів. О. 1861. IX. 175.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУПЛЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.