Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стручкуватий

Стручкуватий, -а, -е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох. 2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧКУВАТИЙ"
Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Гірш нар. = гірше.
Гутни́к, -ка́, м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ.
Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Запіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -р́ешся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла. Шевч. 174.
Нала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Выбранить. Хто налає старого. Ном. № 8713.
Одноплемінний, -а, -е. Единоплеменный.
Прохарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = прохарчувати.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЧКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.