Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стукотіння

Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКОТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКОТІННЯ"
Драни́чка, -ки, ж. Ум. отъ драниця.
Дрігота́, -ти́, ж. Дрожь.
Зла́маний, -а, -е. Сломленный. хай їде (іде) на зламану го́лову! Вранное выраженіе: пожеланіе сломать голову уходящему. Св. Л. 124.
Котляр, -ра́, м. = кітляр. Котл.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели. Шевч.
Підтупцем нар. = підтюпцем. Кв.
Притюкнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть въ догонку, въ добавленіе: тю.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
Убогачення, -ня, с. Обогащеніе.
Хрускавки, -вок, ж. мн. Клубника. Гуцул.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУКОТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.