Виворочати, -чаю, -єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм.
Воскресити Cм. воскрешати.
Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули.
Кланятися, -няюся, -єшся, гл.
1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів.
2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм.
3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом.
Книгогриз, -за, м. Презрительно: книжникъ, вѣчно возящійся съ книгами. Ти написав томів із сотню, книгогризе.
Підкушувати, -шую, -єш, сов. в. підкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Се був панич хороший, повний, чорнявий, красний, сладкомовний, що й мачуху був підкусив. Підкушують людей на гріх. Біда польку підкусила, пішла полька за русина.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл.
1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала.
2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Проскакати, -чу, -чеш, гл.
1) Пропрыгать.
2) Проскакать. Проскакав конем швидко.
Роз'ярити, -ся. Cм. роз'яряти, -ся.
Устарати, -раю, -єш, гл. Постараться, достать, припасти. Сафат було і скорому устарає що треба.
