Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струпіти

Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУПІТИ"
Аґрусо́вий, -а, -е. Крыжовниковый. Аґрусовий кущ.
Байдачний, -а, -е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл. 1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс. 2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь. 3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів. 4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає. Н. п.
Зго́жий, -а, -е. Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705.
Кавтан, -на, м. Родъ полукафтанья съ откиднымъ воротникомъ, — женская праздничная одежда галицкихъ горожанокъ. Гол. Од. 23. Ум. кавтаник.
Моргослі́пий, -а, -е. Мигающій глазами чаще обыкновеннаго. Новомоск.
Поневірятися, -ряюся, -єшся, гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут. Левиц. І. 66.
Поручати, -ча́ю, -єш, сов. в. поручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Старичий, -а, -е. — ча вовна. Шерсть старой овцы. Волч. у.
Чапайло, -ла, с. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.