Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струпко

Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУПКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУПКО"
Відгром, -му м.? І гроші побрали, і водгрому немає. Ном. № 13213.
Відпочити Cм. відпочивати.
Годований, -а, -е. Откормленный. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч. Тілом обросло, як кабан годований. Ном. № 8626.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ном. № 7170. Ум. міле́нько.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Попереслухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (многихъ).
Убрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Превраться, соврать. От же убрехався ти: не так діло було. Харьк. у.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУПКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.