Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стільчик

Стільчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить. АД. І. 8. 2) Табуретъ. Грин. ІІІ. 489. Сим. 130. 3) Cм. витушка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЛЬЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЛЬЧИК"
Байдрак, -ка, м. = будяк. Carduus. Вх. Пч. II. 30.
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Ґіцкатися, -каюся, -єшся, гл. = Лоскотатися. Вх. Уг. 235.
Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Ли́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ лиса. Котику-братіку! несе мене лиска по каменю мосту. Рудч. Ск. І. 27. 2) = лисак 4. Ой були ми в ліску та поймали лиску чорную та чубатую. 3) Животное съ бѣлымъ пятномъ на лбу: корова, собака и пр. Ум. лисочка.
Молода́, -до́ї, ж. см. молодий.
Небогий, -а, -е. Бѣдный. Угор.
Ряснистий, -а, -е. = рясний. Копа на копі, а сніп на снопі, копи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 3.
Убожство, -ва, с. Убожество. Той же зоставсь ув убозстві, а йому фортуна на войні послужила. К. ЧР. 199.
Упушити, -шу, -шиш, гл. Надуть, вспучить. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили. Ном. № 12389.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІЛЬЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.