Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стільчик

Стільчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить. АД. І. 8. 2) Табуретъ. Грин. ІІІ. 489. Сим. 130. 3) Cм. витушка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЛЬЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЛЬЧИК"
Блідота, -ти, ж. Блѣднота, блѣдность.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Облізти Cм. облазити.
Пестрюга, -ги, ж. 1) Рыба Acipenser Stellatus, севрюга. Браун. 31. 2) Рыба Salmofario, форель. Вх. Пч. II. 20.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. МВ. (О. 1862. III. 72). Поденно до людей хожу. Г. Барв. 270.
Пожидитися, -джуся, -дишся, гл. = пожидовіти.
Прочнути, -ся. Cм. прочинати, -ся.
Упустити Cм. упускати.
Худавий, -а, -е. 1) Худоватый, довольно тощій. Вх. Лем. 479. 2) Бѣдный. Вх. Лем. 479.
Цариночка, -ки, ж. Ум. отъ ца́рина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІЛЬЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.