Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Досила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. досла́ти, -шлю́, -ле́ш, гл. Досылать, дослать. Коли він мені дошле решту? І козацьке на Вкраїні серце залунало і луну із серця в серце аж до нас дослало.
Наси́льний, -а, -е. Сдѣланный, совершенный по принужденію, насильно. Він їх не буде насильною роботою морити, на панщину ганяти. З насильного колодязя води не пить.
Опукий, -а, -е. = опуклий.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый.
Слідом нар.
1) = слідком. Слідом за дідом.
2) Какъ должно. Треба слідом все робити.
Ссати, ссу, ссеш, гл. Сосать. Покірне телятко дві матки ссе.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» Десятники повели усіх у чорну.
Шуль II, меж. = плюсь. Шуль у воду.
