Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовб

Стовб, -ба, м. = стовп. Стовб, а до стовба кінь прив'язаний. ЗОЮР. II. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБ"
Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Захожуватыся, -жуюся, -єшся, гл. = заходжуватыся. Наглядів раз п. гарненьку молодичку та й давай біля неї заходжуватись. Мнж. 93.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Уг. 249.
Надіжда́ти. Cм. Наджидати.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Обдзьобати, обдзюба́ти. Cм. обдзьобувати.
Парадниця, -ці, ж. Франтиха. Вх. Лем. 447. Не бери парадницю, най ся постаріє. Гол. IV. 517.
Провечеряти, -ряю, -єш, гл. Проужинать. Провечеряв три копійки. Харьк.
Роскріслити, -лю, -лиш, гл. Разставить, растопырить (руки). Той бється, той ховається, той роскріслить руки і крутиться. Св. Л. 291.
Щедрівник, -ка, м. Поющій щедрівку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.