Доті́пувати, -пую, -єш, сов. в. дотіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. Дотрепывать, дотрепать, оканчивать, окончить очистку льна или пеньки отъ кострики.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Переймець, -мця, м. = перейма 1. Та що ж мені буде за переймець?
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада.
2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали.
Помкнутися, -нуся, -нешся, гл. Помчаться, броситься. Помкнулась аж туди пташка.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Світоправній, -я, -є. Управляющій міромъ. Світоправня єзуїцька сила.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще.
Сухоперка, -ки, ж. Рубаха, вымытая наскоро (безъ намачиванія и бученья).
Упруг, -га, м.
1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той.
2) Четвертая часть рабочаго дня. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя.
