Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбун

Стовбун, -на, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною. Вас. 181. Нате й мій стовбун, щоб і я там був. Ном. № 6437.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУН"
Гандель, гандлювання, гендлювати и пр = гендель и пр. О. 1862. І. 71.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Дубо́чок, -чка, м. Ум. отъ дуб.
Муля́р, -ра́, м. 1) Каменщикъ. Муляр додому, а мур додолу. Канев. у. 2) = маляр. Треба мені, друг мій, муляра нанять, твоє біле личенько та й намалювать. Чуб. V. 100.
Обложенець, -нця, м. Осажденный.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш. Гн. II. 260.
Прочистити, -ся. Cм. прочищати, -ся.
Свердел, -дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти. Рудч. Ск. І. 162. 2) = сохар. Шух. І. 181.
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L. ЗЮЗО. І. 121.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.