Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбоватий

Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБОВАТИЙ"
Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий. Желех.
Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ). Харьк. у. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Гаталай меж., выражающее галопированіе лошади. Желех.
Зуверіти, -рію, -єш, гл. Покоробиться. Зуверіли дощки. Вх. Лем. 421.
Передодень, -дня, м. 1. Канунъ. на передодні. Наканунѣ. 2) Передоднем. Передъ свѣтомъ. Передоднем приїхав.
Пізно нар. Поздно. Ум. пізненько. Ой пізненько, нераненько із вулиці ходиш. Н. п.
Повмазуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Запачкаться (о многихъ). Повмазувалися діти так, що й милом не одмиєш.
Прикидливий, -а, -е. до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Г. Барв. 223. Узяв жінку... до роботи не прикидливую. КС. 1887. VIII. 77.
Теско, -ка, м. = тезко. Вх. Зн. 69.
Шпуга, -ги, ж. 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. Козелец. у., Лебед. у., Уманск. у., Гайс. у., Камен. у. 2) Желѣзная полоса, служащая для оковки сундука. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.