Вигортати, -таю, -єш, сов. в. вигорнути, -ну, -неш, гл.
1) Выгребать, выгресть. Ми його кочергою вигорнули. З мишиних нір достає було їх (горіхи).... З иншої нори.... иноді було з доброї півкоробки вигорне. Переносно: выбирать, выбрать, забрать. Ця хата, поки її зробите, вигорне з вас більш як на сто карбованців.
2) Освобождать, освободить. Він (народ) своє народне слово з-під польської руїни вигортає.
Допе́вне нар. Навѣрное, точно.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ.
Лисі́ти, -сію, -єш, гл. Плѣшивѣть, лысѣть. Дурна голова не лисіє.
Пернатий, -а, -е. 1) Пернатый, покрытый перьями. Ой як птиці пернатій в чистім полі без древа ночувати... Ой так тяжко та важко на чужій чужині без кревної родини помірати. Также: украшенный перьями. Пернатий шлик.
2) ? Ячмінь зійшов пернатий.
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Пршьо! меж. Призывъ для лошадей.
Розімяти, -ся. Cм. розминати, -ся.
Сьогобіцький, -а, -е. = сьогобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну.
