Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбула

Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУЛА"
Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. ІІ. 197.
Качання I, -ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
Кикнути, -кну, -неш, гл. = ґиґнути. Желех.
Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу. Грин. І. 207.
Ненін, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Рукодійник, -ка, м. Рукодѣльникъ. Харьк.
Темносиній, -я, -є. Темносинє небо. Левиц. І.
Тетеренька, тетеречка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.