Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбурина

Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРИНА"
Громадя́нка, -ки, ж. Женщина, принадлежащая: къ обществу, къ міру.
Лойтра́к, -ка, м. Повозка, телѣга. К. МБ. X. 17.
Моро́зитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Морозиться. 2) Мерзнуть, зябнуть.
Омела, -ли, омельга, -ги, ж. 1) Раст. омела, Viscum album. ЗЮЗО. І. 141. 2)дубова. Раст. Loranthus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Підкріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. Коли б тебе Господь підкрепив. Г. Барв. 280.
Ригувати, -гую, -єш, гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у.
Розбишацький, -а, -е. Разбойничій. К. Кр. 11.
Сподобати, -ба́ю, -єш, гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Грин. III. 250. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого. Чуб. V. 17.
Таборовий, -а, -е. Лагерный. К. ЧР. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.