Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Ой ну люлі, гойда.
Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище.
Засіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засі́яти, -сі́ю, -єш, гл. 1) Засѣвать, засѣять. Почав... пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Радимось, як городи засіваємо. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? 2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцевать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Лиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Любезничать, ухаживать. І лицявся то з тією, то з другою любо.
Переглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. переглянутися, -нуся, -нешся, гл. Переглядываться, переглянуться. То здихне, то з нею переглянеться.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця.
Позгнивати, -ваємо, -єте, гл. = погнити.
Чикір, -кору, м. = сикір.
