Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбець

Стовбець, -бця, м. 1) = стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБЕЦЬ"
Ваґаш, -ша, м. Дорога, которою ходятъ въ полонинахъ овцы на пастбище. Шух. I. 210.
Відслужувати, -жую, -єш, сов. в. відслужити, -жу, -жиш, гл. = відслуговувати, відслугувати. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Рудч. Ск. II. 6. Одслужи той хліб, що лежачи переїла. Мир. Пов. І. 124.
Гостроли́стий, -а, -е. Съ длинными и узкими листьями. Зелені ряди гостролистої кукурузи. Левин. І. 28.
Жидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть евреемъ, жидовствовать. Покинь, жиде, жидувати, ходім хліба заробляти. Н. п.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Покінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить, закончить.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Согрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. согріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Гн. І. 203.
Таланливий, -а, -е. Счастливый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.