Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбець

Стовбець, -бця, м. 1) = стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБЕЦЬ"
Важкенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль.
Копатень, -тня, м. = копитень. Ли. 97.
Левовий, -а, -е. Львиный. Навчав Галю послать брата левового молока достать. Рудч. Ск. 135.
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Підпіячити, -чу, -чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили. Харьк. у.
Пічковий, -а́, -е́ Печной, сдѣланный въ печи. Пічковий дьоготь. Сумск. у.
Трачів, -чева, -ве Принадлежащій пильщику.
Трепіття, -тя, с. = трепеття. Гол. IV. 130.
Чатівник и чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.