Арешта́нтка, -ки, ж. Арестантка.
Бурмак, -ка, м. Ворчунъ, брюзга.
Вучень, -чня, м. = учень.
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем.
Калашниця, -ці, ж. Пекущая калачи или продавщица бѣлаго хлѣба. Як не піду за Івана, піду я за Гриця, а у Гриця все пшениця, — буду калашниця.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Ме́дяни́й, -а, -е. Медовый. В нас ріки медянії, в нас верби грушки родять.
Осмикати, -ся, осмкнути, -ся. Cм. осмикувати, -ся.
Розор II, -ру, м. Углубленіе, образуемое плугомъ послѣ извѣстнаго пріема вспашки, а именно: орати в розор — пахать поле, начиная съ краевъ участка и оканчивая на серединной линіи, гдѣ образуется углубленіе, которое и есть розор.
Тиск, -ку, м. 1) Давка, давленіе. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Тиск народу. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства.
