Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовкти

Стовкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. Рудч. Ск. II. 166. У куми в гостях була та й не стовкла пшона. Грин. І. 32. 2) Истолочь. 3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно. Ном. № 13315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВКТИ"
Архи́вний, -а, -е. Архивный.
Захотиты, -чу, -чешъ, гл. = захтиты. Захотила вража баба молодою буты. Мет. 471.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні. Черк. у.
Перепугати, -гаю, -єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Пом'яти, -мну, -мне́ш, гл. Помять. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала. Рудч. Ск. ІІ. 44.
Потрясти, -су, -сеш, гл. 1) = потрусити 1. Св. Л. 281. 2) Помчаться. І потрясла (в танці), аж вітер віє. Св. Л. 206.
Стільчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить. АД. І. 8. 2) Табуретъ. Грин. ІІІ. 489. Сим. 130. 3) Cм. витушка.
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене. Харьк.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки). Стор. II. 142.
Цілечкий, -а, -е. = цілісінький. Вх. Лем. 480. Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи. МВ. ІІ. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.