Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбуром

Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРОМ"
Безпереводний, -а, -е. Неистощимый, неиссякаемый; постоянный. Лебед. у.
Зобати, -ба́ю, -єш, гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.
Мудрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Умнѣть.
Погайсати, -са́ю, -єш, гл. Побѣжать, пойти, отправиться. Куди погадаєш, туди й погашаєш. Чуб. V. 1194.
Позмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣть (многихъ). Сон позмагав усіх.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його. Рудч. Ск. І. 7.
Працівник, -ка, м. Труженикъ, работникъ. Желех. Ум. працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі! ЕЗ. V. 107.
Сотниченко, -ка, м. Сынъ сотника.
Суконний, -а, -е. = сукняний. ЗОЮР. І. 140.
Черетниця, -ці, ж. Раст. Calamagrostis Halleriana. Шух. І. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУРОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.