Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбуром

Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРОМ"
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Козел. у. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає. Хата, 67.
Клочаник, -ка, м. Кустарь плетельщикъ сѣтей. Такъ называются они въ Лохвицкомъ и смежныхъ уу., потому что закупаютъ на окрестныхъ ярмаркахъ клочанку. Вас. 187.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Огненний, -а, -е. 1) Огненный. Чуб. І. 22. Огненне море. Шевч. 2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Лебед. у. Огненний чоловік. Черк. у. 3)сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко. Харьк. г.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Пошпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Замазать въ стѣнѣ глиной щели и углубленія.
Сльоз, -зу, м.турецький = слиз. Вх. Пч. І. 11.
Тупцювання, -ня, с. 1) Топаніе, отупаніе. 2)коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
Чернушечка, -ки, ж. Ум. отъ чернушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУРОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.