Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стіб

Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІБ"
Бинчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Хрущ бинчит. Вх. Лем. 391.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Обпалити Cм. обпалювати.
Підставити Cм. підставляти.
Погаснути Cм. погасати.
Позводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого. Зміев. у.
Приємно нар. Пріятно. Зелене вино Богу приємно. Чуб. III. 415.
Прочути Cм. прочувати.
Свинарь, -ря, м. Свинопасъ. Кіевск. Подол. г.г. Шух. І. 190. Ум. свинарик.
Фиґель, -ґля, м. 1) Завитокъ; архитектурное, украшеніе. Желех. 2) Штука, фокусъ. Ютурна фиглі їм робила: тпаками кібця затровила і заєць вовка покусав. Котл. Ен. VI. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.