Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стіб

Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІБ"
Баранище, -ща, м. Ув. отъ баран.
Відговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. відговоритися, -рюся, -ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвѣчать, отвѣтить. Була слава, була слава, стали й поговори.... я за славу сама стану, та й одговорюся. Мил. 75.
Гидота, -ти, ж. Гадость, мерзость, нечистота. Де жидота, там і гидота. Прил. у.
Грі́зно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. І. 205.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Наді́йний, -а, -е. Надежный.
Обцаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Огородить. Наша пасіка стояла на всі боки обцаркована. Федьк.
Руковини, -вин, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Семеєчка, -ки, семейка, -ки, ж. Ум. отъ сем'я.
Чайма, -ми, ж. Парусъ. Встрѣчено лишь въ фальсифицированной думѣ о походѣ князя язычника. Стали корабелі свої чайми підимать, як стадо лебедів вони од берега одпливали. ЗОЮР. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.