Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стілець

Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. Ном. № 959. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. Ном. № 964. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. Конст. у. Б. Г. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. Cм. керма. Шух. І. 181. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Шух. І. 178, 179. Ум. стільчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІЛЕЦЬ"
Викрутень, -тня, м. 1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у. 2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817. 3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.
Вимести Cм. вимітати.
До́вбишка, -ки, ж. Жена литаврщика.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Пасисто нар. Полосами. Висипав мак пасисто.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Підсмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. підсмажитися, -жуся, -жишся, гл. Поджариваться, поджариться.
Полива, -ви, ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж.
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. Н. Вол. у. З бабою і дідько справу програв. О. 1862. X. 34. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2. Чотирі справи з арифметики. О. 1862. ІІІ. 76. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. (К. 1886)). 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Шевч. 267. Ум. справка.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ. О. 1862. V. Кух. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.