Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стичка

Стичка, -ки, ж. Случай. Ні, зо мною стичка та (що вузди вкрадено) сталась уперед, а послі вже й у попа. Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИЧКА"
Безладний, -а, -е. Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій.
Даремні́сінько нар. 1) Совершенно даромъ. 2) Совершенно напрасно. Даремнісінько ви, панночко, боялися. КС. 1883. II. 467.
Завідня, -ні́, ж. Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. Полт. г.
Завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Зчисток, -тка, м. Послѣдъ у родившей коровы. Як корова отелиться, озьми зчисток, закопай. Мнж. 156.
Неминучий, -а, -е. Неминуемый, неизбѣжный. Біду побачив неминучу. Котл. Ен. IV. 12.
Поробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. Стор. МПр. О6. Поробили собі маленькі списи. ЗОЮР. І. 285. 2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ. Мил. 34.
Рухавка, -ки, ж. Движеніе, волненіе смута.
Сапнути, -ну, -неш, гл. Подуть, потянуть. Сапнуло з печері холодом. Харьк. г. З провалля сапнуло чадом.
Трупоїдний, -а, -е. Трупоядный, ѣдящій трупы. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.