Вільний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Наче тільки йому світ вільний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Добудча́, -ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенокъ.
Зао́чний, -а, -е. Заочный. Заочного купця пугами б'ють.
Засу́ха, -хи, ж. 1) Засуха. Покарав Господь людей превеликою засухою. 2) Высохшее озеро.
Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви.
Лабцювати, -цю́ю, -єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло).
Мовчазли́вий, -а, -е. ́ = мовчазний.
Нашорошувати, -шую, -єш, сов. в. нашорошити, -ро́шу, -шиш, гл. Настораживать, насторожить. Еней наш нашорошив вуха. А Залізняк попереду нашорошив уха.
Полуденок, -нка, м. Полдникъ. Се вже була остання чарка після полуденку. А я піду додомоньку, та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся.
Шарапатка, -ки, об. У гуцульскихъ крестьянъ: чужой въ городской одеждѣ.
