Воробець, -бця, м.
1) = горобець. Орел не пристає з воробцями.
2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus.
Їздець, -дця́, м. Ѣздокъ. Вчора увечері приїхав їздець.
Кубара, -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.
Надколо́ти Cм. надколювати.
Обханючити Cм. обханючувати.
Очі Cм. о́ко.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis.
Синівство, -ва, с. Сыновство, сыновнее состояніе.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.
