Ді́лати, -лаю, -єш, гл. 1) Дѣйствовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає.
Засто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. засто́яти, -стою́, ї́ш, гл. — че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку.
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Підсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. — до ко́го. Посылать, послать сватовъ къ кому. Парубок... підіславшись де небудь нерозважно, вхопить гарбуза.
Повертіти, -чу́, -ти́ш, гл. Повертѣть, покрутить.
Поножі, -жей, мн. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Судити, -джу́, -диш, гл.
1) Судить. Люде горді, неправедні, своїм судом судять. Бог судить не так, як люде.
2) Осуждать, пересуживать. Судять же нас люде. Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють.
3) Опредѣлять, назначать. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Не судив мені Бог, кого я любила.
Схіснувати, -ну́ю, -єш, гл. Воспользоваться.
Убачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. убачитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Видѣться, увидѣться. Ми крадькома вбачалися.
2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. Усе йому його батько покійний убачається.
Штовхонути, -ну, -неш, гл. Съ силой толкнуть. Як штовхоне вовка рогами під бік.
