Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сто

Сто числ. Сто. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Город із стома церквами. Шевч. сто лих. Всяческія бѣдствія. Скрізь клопіт, халепа, сто лих. Котл. Ен. V. 63. сто з о́ком. Сто одинъ. оддячити сто з о́ком. Съ лихвой отплатить. Еней на Турна напустивсь, оддячивши йому сто з оком. Котл. Ен. VI. 83.сот. Десять тысячъ. Сто сот болячок ті на плечі! Леб. у.крот. Стократъ, нѣсколько сотъ. сто крот. Нѣсколько десятковъ тысячъ. Ном. № 3767.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТО"
Викрадати, -даю, -єш, сов. в. викрасти, -ду, -деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир. Ном. № 7137.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Навдивови́жу нар. На удивленіе. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Шевч. 280.
Недотепно нар. Неумѣло.
Підперіз, -за, м. Поясъ, то, чѣмъ опоясываются. Підперізи розв'язує потужним. К. Іов. 27.
Принатурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. принату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкать, привыкнуть, пріучиться. Віддала б його до людей у науку, от би воно й принатурилось. Лебед. у. А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити. Лебед. у.
Спаровляти, -ля́ю, -єш, гл. = справляти. Мені, Івасю Вдовиченку, коня на славу спаровляла. Мет. 416.
Сугловок, -вка, м. Уголъ сундука. Сумск. у.
Чорність, -ности, ж. Чернота. Ой чорна я, чорна, я то знаю сама: я про свою чорність мам фраіра пана. Гол. IV. 511.
Штирк, -ка, м. Хвастунъ, фертикъ. Бачили такого штирка. Ном. № 2588.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.