Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбуруватий

Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРУВАТИЙ"
Галяпа, -пи ж? Бранное слово для женщины. Шух. І. 34.
Жолобо́вий, -а, -е. Относящійся къ жолобу.
Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. злодюжка. Злодюжка був на все сем. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Крикнява, -ви, ж. Крикъ многихъ голосовъ. Там така крикнява, свиснява. Харьк. Левч. 62.
Нако́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. накоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить многое на извѣстное мѣсто. Багато каміння туди накотили. 2) Накатывать, накатить (дорогу). 3) Приваливать, привалить. Високу могилу насипали, дорогим камінням накотили. Чуб. V. 779.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Позастоювані Застоявшіеся. Ой прийшов до нової стоянки, а вже його ворон-коні позастоювані. Гол. І. 116.
Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.