Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбуруватий

Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРУВАТИЙ"
Вигодованка, -ки, ж. Воспитанница, питомица.
Відрізати, -ся. Cм. відрізувати, -ся.
Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.
Залопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Защемить. Сіль зайшла у виразку, — так залоптало. Харьк.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Ном. № 42. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Мет. 105. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. Шевч. 128.
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. (Шекспірові твори... поперекладав П. Куліш. І). 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 436.
Охаюватися, охаююся, -єшся, сов. в. охаятися, -хаюся, -єшся, гл. Прибираться, прибраться, привести въ чистый и опрятный видъ. Сим. 129.
Повстяники, -ків, м. мн. Валенки. Кременч. у.
Туга 2, -ги, ж. Радуга. Угор.
Хламіття, -тя, с. Тряпье, лохмотья. Хламіття позбірай, от буде дощ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.