Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увольняти

Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою. Грин. III. 321.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВОЛЬНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВОЛЬНЯТИ"
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Доткли́вість, -вости, ж. Колкость.
Їжачиха, -хи, ж. Ежъ-самка. Лубен. у.
Напосі́сти, -ся. Cм. напосідати, -ся.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Плетюга, -ги, ж. Лгунъ. Угор.
Путь-путь! Ii меж. Призывъ для курей. О. 1862. IX. 35.
Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Тровлюк, -ка, м. Соловей. Угор.
Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВОЛЬНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.