Вилізти Cм. вилазити.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
М'я, ме́ння, с. Имя. Дали йому м'я — святого Христа.
Плаха, -хи, ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. 4) Полѣно, плаха. Широкая доска. ,
Понащіплювати, -люю, -єш, гл. Привить (во множествѣ). Він, покійник, і яблук, і груш понащіплював.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна.
Попідбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підбитися, но о многихъ. Некрутики... попідбивалися йдучи.
Хвостя, -тяти, с. Употребл. обыкновенно во мн. ч.: хвостата. Рогатый скотъ. Пара хвостят.
Цвіт, -ту, м. 1) Цвѣтокъ. Єдин цвіт не робить вінка.Доню моя, доню моя, цвіте мій рожевий. 2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. на цвіту прибитий: а) безплодный, б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. 3) = колір. 4) Менструація. 5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. 6) Раст. а) безсме́ртній цвіт. Helychrisum. б) королів цвіт, Phascolus multiforus. в) ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. Ум. цвітонько. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто.
