Безпосередність, -ности, ж. Непосредственность.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Змерти Cм. змірати.
Зорити, -рю́, -ри́ш, гл. Слѣдить глазами за кѣмъ, смотрѣть пристально. Так і біга за їм, так і зорить. Зорить праведного грішний, щоб зігнати його з світу. Чого зориш на нас очима дико?
Капелюш, -ша, м. Шляпа. Ходили в капелюшах, а тепер босенькі ходять.
2) мн. Листья растенія Nuphar luteum Smith, а также Nymphaea alba L.
Мизка́ 2, -ки, ж. Мездра на кожѣ, мякоть во внутренности тыквы.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан.
Пригрущати, -ща́ю, -єш, сов. в. пригрусти́ти, -грущу, -стиш, гл. Внушать, внушить, приказывать, приказать. Він так мені пригрущав, щоб я тобі наказав. Можайка кряжив здорово за паничами, глядів їх, як своїх дітей, пригрущав, щоб не робили погано. Лихий свекор погуляти да не пустить; ой хоть пустить молодую да й пригрустить: «Іди, іди, дитя моє, не барися: у сінечки за дверечки да й вернися.
Угледіти, -джу, -диш, гл.
1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Як угледять, то христяться.
2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі.
Хронт, -ту, м. Фронтъ. Як ти осмілився, сякий-такий, з хронту виходить?
