Дворічня́к, -ка́, м. Двухлѣтняя лошадь.
Зіста́ритися, -рюся, -ришся, гл. Состариться.
Київ, -ва, м. Кіевъ.
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати.
Перестріти Cм. перестрівати.
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють.
Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками.
