Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сорочини

Сорочини, -чин, ж. = сороковини.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОЧИНИ"
Дарови́ця, -ці, ж. Даровое, доставшееся даромъ.
Индута, -ти, ж. Испорч. индукта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять. ЗОЮР. І. 263
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Наддира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надде́рти, -ддеру́, -ре́ш, гл. 1) Надрывать, надорвать, наддирать, надодрать. 2) Сдирать, содрать часть шкуры съ животнаго. Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла. Уманск. у.
Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. О. 1861. V. 72. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Ном. стр. 39. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла. Чуб. V. 729.
Полюховка, -ки, ж. Родъ мережки.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Пригніток, -тка, м. 1) Прессъ. 2) Угнетенный человѣкъ.
Пундик, -ка, м. Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные. Маркев. 158.
Скаменіти, -ні́ю, -єш, гл. = скам'яніти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.