Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. 2) Ящерица.
Висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Висушили мене сльози.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Копирстка, -ки, ж. = копистка. Екатерин. у. Ум. копи́рсточка.
Котко, -ка, м. Котись. Продрав котко стелю. За що його дурно бить? Котко буде молотить.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся.
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Похристосатися, -саюся, -єшся, гл. Похристосоваться. Похристосавшись з хазяїном, підійшов до батюшки.
Терпець, -пцю, м. Терпѣніе. Еге! терпи, — що терпець увірвався. Багач не має терпцю, приходит знову і знову.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску.
