Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соромітник

Соромітник, -ка, м. Безстыдникъ. То паскудник, соромітник, він і батька і матір ні за що не має. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМІТНИК"
Білослива, -ви, ж. Порода сливъ — съ бѣлыми ягодами. Желех. Шух. І. 109.
Бочитися, -чуся, -чишся, гл. Косо, непріязненно смотрѣть, сердиться. Вх. Зн. 18. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав. Фр. Пр. 112.
Виминати I, -на́ю, -єш, сов. в. вим'яти, -мну, -неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ. Вас. 153.
Давни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать давнимъ.
Допо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Домогаться. Іван доперається землі. Н. Вол. у.
Покулятися, -ляюся, -єшся, гл. = покатулятися. Вх. Уг. 260.
Посрібрити, -рю, -риш, гл. = посрібнити.
Розгамуза, -зи, об. Пентюхъ, разиня, растеряха, глуповатый человѣкъ. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Ном. № 47. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ном. № 1962., Ум. скоренький, скоресенький.
Хамінок, -нка, м. Чортъ. Ном. № 13996.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОМІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.