Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Витовкмачити, -чу, -чиш, гл.
1) Побить, поколотить.
2) Растолковать, разъяснить.
Зави́дощі, -щів и -щей, ж. мн. Зависть.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Їстовець, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець.
Кив! I меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Кив-морг на його!
Красномовність, -ности, ж. Краснорѣчіе. Нічна доба, чарка горілки додають красномовності навіть не красномовній речі о. Мойсея.
Пересолити Cм. пересолювати.
Польце, -ця́, с. Ум. отъ поле.
Тончити, -чу́, -чи́ш, гл. Утончать.
