Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соломаха

Соломаха, -хи, ж. Родъ кушанья: жидкое тѣсто (преимущ. гречишное), съ масломъ вскипяченное. Маркев. 161. Чуб. VII. 441. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. Макс. (1849) 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛОМАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛОМАХА"
Багнистий, -а, -е. Болотистый, тонкій, тинистый, илистый.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля. АД. І. 9.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Омилити, ся. Cм. омиляти, -ся.
Повивозити, -жу, -зиш, гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити. Рудч. Ск. II. 151.
Поклювати, -клюю́, -є́ш, гл. Поклевать, исклевать. Чуб. V. 297. Курчатам пшона посипала, а кури поклювали. Харьк. у.
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Терасувати, -су́ю, -єш, гл. Мостить дорогу тарасом.
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОЛОМАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.