Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Догина́ння, -ня, с. Догибаніе.
Жиле́тка, -ки, ж. Жилетъ. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться).
Зміна, -ни, ж. 1) Перемѣна, измѣненіе. Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. 2) Смѣна.
Пересинити Cм. пересинювати.
Підсніжна, -чати, с. = підворотень.
Повересілє, -ля, с. = повересло.
Фармужити, -жу, -жиш, гл. Махать фармугою.
Чарка, -ки, ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. по чарці треба. Слѣдуетъ выпить. Ум. чаронька, чарочка.
Чепелик, -ка, м.
1) Ум. отъ чепель.
2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ.
3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка.
