Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соромитися

Соромитися, -млюся, -мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМИТИСЯ"
Баришівник, -ка, м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. І. 85. Фр. Пр. 23.
Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.
Гемонський, -а, -е. Демонскій. — Употребляется какъ бранное слово. Не було тоді і чутки про ту гемонську вунію. Стор. МПр. 40. Гемонські діти. Мир. Пов. І. 146.
Запря́тка, -ки, ж. Мѣсто, гдѣ прячутъ или прячутся. Угор.
Перечесати, -ся. Cм. перечісувати, -ся.
Позашпилювати, -люю, -єш, гл. Сколоть, заколоть, зашпилить (во множествѣ).
Пособлятися, -ля́ється, сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Турчинів, -нова, -ве Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю. Лукаш. 117.
Увислий, -а, -е. Вертикальный. Шух. І. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОМИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.