Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сорочин

Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОЧИН"
Бабонька, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Голомороззя, -зя с., голоморозиця, -ці, голоморозь, -зі,, ж. Гололедица, морозная погода при отсутствіи снѣга. Желех. Вх. Зн. 11. Голоморозь шкодить озимині. Черк. у.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Напра́вник, -ка, м. 1) Руководитель. 2) Подстрекатель, подуститель. То такий порадник, тілько на зле направник. Черк. у.
Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Пооповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Извѣстить (многихъ).
Терміть, -ті, ж. = терміття. Вас. 200. Шух. І. 147.
Токарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься токарствомъ.
Ціпчак, -ка, м. Родъ маленькой птицы. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.