Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сопливий

Сопливий, -а, -е. Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий. Ном. № 1625.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОПЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОПЛИВИЙ"
Викакатися, -каюся, -єшся, гл. дѣтск. Испражниться.
Гуся́чка, -ки, ж. 1) Гусиный пометь. Вх. Лем. 406. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Лем. 406.
Зуспитися, -плюся, -пишся, гл. Встрѣтиться. Зміев. у.
Нестелепа, -пи, об. Неповоротливый, непроворный человѣкъ. Ном. № 13950 и 13951. Така вже вдалась нестелепа, роззява. Г. Барв. 365.
Обертак, -ка, м. = обертас 2. Вх. Зн. 42.
Оладка, -ки, ж. Оладья.
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Просто нар. 1) Просто, безъ затѣй. Рудч. Ск. І. 150. Сказати просто: вмер, та й годі. Гліб. Він так мальовав собі просто, абияк. Кв. 2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Чуб. V. 342. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Стор. Іде... пані, та просто до їх у двір. Рудч. Ск. II. 64. 3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви. Борз. у.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Уроки, -ків, м. Сглазъ. Мил. 33. Виливали переполох, вмивали од уроків. Кв. Від уроків і Бог не заховає. Ном. На бджолу уроки нападуть. Мнж. 152. Ум. уро́ченьки. Ув. уро́чища. Вишептати уроки-урочища. Мнж. 152. У гуцуловъ въ ед. ч.: уро́чище. Шух. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОПЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.