Гладити, -джу, -диш, гл.
1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. гладити дорогу. Выпивать на дорогу. Также: гладити «додому» и «з дому».
2) Переносно: ласкать, лелѣять. Усміх милий, аж по душі гладить,
3) Окончательно очищать отъ шелухи. Просо гладити.
4) Уничтожать. Господь... гріхи гладить, до неба провадить.
Євро́па, -пи, ж. Европа. Ми кланяємося новим гуманним ідеям, які давно розійшлись по Європі й ледві оце добіраються до нас.
Збу́рник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta. Cм. ку́рєче зі́ллє.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Зди́хатися, -хаюся (шуся), -хаєшся (шешся), гл. 1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Не здишусь — так набігався. 2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Не здихався біди.
Крижик, -ка, м. Ум. отъ криж.
Непокірливий, -а, -е. Непокорный. Доводилось не один раз не послухати вас і прогнівати непокірливим словом.
Облада, -ди, ж. Недвижимое имущество, имѣніе. Жити на своїй обладі.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти.
Хуткий, -а, -е. Скорый, быстрый. Хутка робота. Ум. хутенький.
