Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соромно

Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Гліб. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати. Мир. Пов. II. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМНО"
Блощичка, -ки, ж. Ум. отъ блощиця.
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Заволо́ком нар. О посѣвѣ: безъ предварительнаго вспахиванія, посѣявъ по жнитву и потомъ забороновавъ зерно. Заволоком — уродиться як нароком. Ном. № 7169.
Зася́яти, -ся́ю, -єш, гл. = засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278.
Здоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта. Чуб. V. 527.
Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Обобічний, -а, -е. Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки.
Самотека, -ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. К. ЧР. 257. Cм. еще русскій переводъ «Черн. Рады». Повѣсти. К. I. 229.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят. МУЕ. III. 18.
Шумівка, -ки, ж. Эпитетъ водки. Горівка-шумівка. Гн. II. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.