Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сорокуватий

Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ. Богод. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОКУВАТИЙ"
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево. Вх. Пч. І. 10.
Бреньчати, -чу, -чиш, гл. = бриньчати. Левиц. Пов. 49.
Гасати, -са́ю, -єш, гл. Бѣгать, прыгать, метаться, усердно танцовать. Гасав і я, як божевільний по степах за кабардою. К. ЧР. 94. «Сіль сиплеться з кишені, сіль»! кажуть чумакові, а він гаса. «А вже, — каже, — мені не бо солі, коли грають на басолі». Ном. № 10076.
Звідко́ли нар. Съ какихъ поръ. Желех.
Позамовкати, -каємо, -єте, гл. Замолкнуть (о многихъ).
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Попідпалювати, -люю, -єш, гл. Поджечь (во множествѣ). Чи вже попідпалювала в грубах? Васильк. у.
При́чепка, -ки, ж. 1) Прицѣпка, придирка. 2) Подвѣска, брелокъ.
Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Твердішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тверже.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.