Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сороченя

Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Шевч. ІІ. 223. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах. Левиц. І. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОЧЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОЧЕНЯ"
Грабо́вий, -а, -е. Грабовый. Чуб. У. 674. Між дубовими та грабовими гаями. Левиц. І. 203.
Екза́мен, -ну, м. Экзаменъ. Левиц. Пов. 265.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука. Стор. МПр. 107.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої. Кв. II. 206.
Наздо́вж нар. Въ длину. Свидн. (О. 1861. XI. 34).
Побабіти, -бію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться женоподобными (мног.). Желех. 2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Росплескати, -ся. Cм. роспліскувати, -ся.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда. Ном. № 6720.
Цапок, -пка, м. 1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Шух. І. 211. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком. Грин. ІІІ. 553. 2) Волъ такой же, какъ и орел (Cм.), но съ меньшими рогами. КС. 1898. VII. 45. 3) = обіручний столець. Вх. Лем. 441. Cм. обіручний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОЧЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.