Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соромітний

Соромітний, -а, -е. = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМІТНИЙ"
Бакунтовий, -а, -е. Томпаковый. Шух. І. 275, 277.
Бокорван, -на, м. Карбункулъ, огневикъ. Угор.
Броварь, -ря, м. = броварниця. До броваря дрова таскати. Котл. Ен. IV. 10.
Відволожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відволожитися, -жуся, -жишся, гл. Сырѣть, отсырѣть, дѣлаться, сдѣлаться влажнымъ.
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Переповідати, -да́ю, -єш, сов. в. переповісти́, -вім, -віси, гл. Пересказывать, пересказать.
Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали. Г. Барв. 8.
Позрівнювати, -нюю, -єш, гл. Сравнять (во множествѣ).
Сухоперний, -а, -е. Вымытый безъ предварительнаго намачиванья и бученья. Г. Барв. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОМІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.