Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соромітний

Соромітний, -а, -е. = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМІТНИЙ"
Дзвонарі́вна, -ни, ж. Дочь звонаря.
Заштурмо́вувати, -вую, -єш, гл. = затушковувати. Конст. у.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Либ меж. Выражающее толчекъ. Либ Панька в око, — а він і так сліпий. Ном. № 6392.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Надложи́ти, -жу́, -жиш, гл. = надкласти.
Покривальниця, -ці, ж. = покриванка. Покривальниця плаче, — чого ж вона хоче? Чіпчика і кибалочки для своєї головочки. Рк. Макс.
Приробити Cм. приробляти.
Скавло, -ла Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОМІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.