Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соромітний

Соромітний, -а, -е. = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМІТНИЙ"
Бубник, -ка, м. Ум. отъ бубон.
Гости́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) = Гостюватися. Будемо гоститися то у вас, то в тебе. Ном. № 11819. 2) Принимать гостей. Мені ніколи гоститися з ціми гостями. Зміев. у.
Докоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Люба достичь желаннаго. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався. Мет. 78.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють. Шевч. 28.
Муштрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обучать военнымъ пріемамъ. Тоді ну військо муштрувати. Котл. Ен. IV. 59. 2) Школить, дрессировать. Муштровані, бодай їх: гавкають у захисті, а очей не покажуть. Греб. 408. І стару панію почне мушрувати було з самого ранку: Що се ви, мамінька, без чепчика вийшли? МВ. І. 131.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Тарниця, -ці, ж. Деревянное сѣдло. Вх. Зн. 61. Шух. І. 78. 252.
Хлібівча, -чати, с. Родъ маленькой квашни. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОМІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.