Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соромітний

Соромітний, -а, -е. = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОМІТНИЙ"
Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.
Вигріти Cм. вигрівати.
Невук, -ка, м. = неук 1 и 2. Мнж. 58.
Охабитися, -блюся, -бишся, гл. 1) — чогось. Забыть, потерять что-либо, воздерживаться отъ чего-либо. Вх. Зн. 45. 2) — дома. Остаться дома. Я ся охабив дома. Вх. Зн. 45.
Прахтика, -ки, ж. Приключеніе, исторія. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє. Драг. 63.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. МВ. ІІ. 145.  
Середущий, -а, -е. = середульший. Наймолодший сідельце несе, середущий собірається. Чуб. V. 985.
Травина, -ни, ж. Стебель травы, травинка. Левиц. Пов. 357. Ум. травинка.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОМІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.