Витісувати, -сую, -єш, сов. в. витесати, -тешу, -шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высѣкать, высѣчь. Стояв, неначе витесаний з білого каміня. ви́тесати нетесаного тесана. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. А Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, то він зараз.
Заля́́пати, -паю, -єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». 2) Забрызгать грязью.
Ковбанитися, -нюся, -нишся, гл. Валяться въ грязи. Ковбаняться свині в грязюці.
Моска́ль, -ля́, м. 1) Великороссъ. Москаль ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. підпускати, підвозити москаля́. Лгать, надувать, обманывать. Не слухайте, батьки, сього ледащиці: підвезе він вам москаля!.. Не москаля я вам підвіз, а роблю все по правді. 2) Солдатъ. Пан постановив оддати Миколу в москалі. 3) Сортъ льна, сѣмя котораго не вылущивается само собой. 4) Сортъ чесноку. 5) Насѣк. Pyrrhocoris apterus. Ум. москалик, москаличок, москальчик. Роскажіть лиш, дядечку-москаличку, які дива ви бачили. Ув. москалюга.
Огрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. огребтися, -буся, -бе́шся, гл. = обгрібатися, обгребтися. Сів на човен, сів на човен, а весельцем огрібатись.
Порадувати, -дую, -єш, гл. Порадовать. Чого се так збентеживсь, нічим мабуть порадувать?
Словесність, -ности, ж.
1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш.
2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Сходовий, -а, -е. = східний. Сходовий вітер повіяв, з тополі листячко звіяв.
Трутина, -ни, ж. = трути́зна. Ой ти, дівчино, смійся, не смійся, та либонь же я в тебе трутини наївся. Ум. трути́нонька.
Хохітва, -ви, ж. Птица: стрепетъ, Otis tetrax. Хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва.
