Веретінник, -ка, м. 1) Часть ручного млина. Шух. I. 103. 2) Снарядъ, употребляемый при сматываніи витокъ съ веретена на мотовило: на четырехугольной деревянной подставкѣ — лавиці стоитъ вилки — розсоха, которыя своимъ хвостом укрѣплены въ подставкѣ; на верхніе концы розсох надѣта дощечка — правило, имѣющая, кромѣ двухъ отверстій для концевъ вилокъ, еще и третье посрединѣ; веретено съ напряденными на него нитками вставляется такъ, что тупой его конецъ упирается въ мѣсто, гдѣ выходятъ вилки, а острый — въ среднее отверстіе — правило; если тянуть за конецъ нитки, то веретено вращается и нитка разматывается. Шух. I. 149.

Виступати, -па́ю, -єш, сов. в. виступити, -плю, -пиш, гл. 1) Выступать, выступить, выходить, выйти. Відтіль виступа велике військо. Лукаш. 89. 2) — на. Вступать, всходить, становиться на.

Ді́до, -да, м. 1) Дѣдъ. 2) То-же, что пе́сик въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. ІІІ. 24. Ум. Ді́донько.

Крашеняк, -ка, м. Окрашенный въ красную краску сердак. Шух. І. 126.

На́довжниця, -ці, ж. Нѣсколько (менѣе 20) плотовъ сплавляемаго дерева (тальб), соединенныхъ вмѣстѣ, одинъ за другимъ. Шух. І. 181. Cм. нашириця.

Накури́ти Cм. накурювати.

Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Мирг. у. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути. Г. Барв. 382.

Перемішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. перемішатися, -шаюся, -єшся, гл. Смѣшиваться, смѣшаться, перемѣшиваться, перемѣшаться. Панські квітки перемішувались з зеленим зіллєм. Левиц. Пов. 196.

Пустопашний, -а, -е. . — худо́ба Скотъ, не употребляющійся въ работу. Вх. Зн. 58.

Шкаралупа, -пи, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208; корка арбуза и пр. Булатом ввесь обшився і був як в шкаралупі боб. Котл. Ен. VI. 29. Вже третій кавун доїдали.... по хаті шкаралуп, як на баштані коло куріня. Св. Л. 176.