Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росиян
росівниця
росіл
росказ
росказати
росказувати
роскаль
роскапоститися
роскапуститися
роскаряка
роскарякуватий
роскарячити
роскарячувати
роскарячуватися
роскачати
роскачувати
роскашлятися
роскаюватися
роскаятися
росквакатися
росквас
росквасити
росквась
росквашувати
росквилитися
росквитання
росквитатися
росквіт
росквітлий
росквітчати
росквітчатися
роскепкуватися
роскиватися
роскид
роскидати
роскидатися
роскидувати
роскинути
роскисати
роскіл
роскіп
роскіш
роскішний
роскішник
роскішниця
роскішно
роскішшя
роскладати
роскладатися
роскладний
роскладувати
роскласти
росклеветати
росклеїти
росклекотатися
росклеювати
росклеюватися
росклинє
росклинки
росклопотатися
роскльовувати
роскнижитися
роскобіжкати
роскобіжкатися
росковерзуватися
росковувати
росковуватися
росколивати
росколина
росколисати
росколихати
росколихувати
росколихуватися
росколонизуватися
росколоти
росколотити
росколочувати
росколупати
росколуплювати
росколювати
росколюватина
росколюватися
роскомашувати
роскомпонувати
роскопати
роскопотитися
роскопувати
роскопуватися
роскоренити
роскоренитися
роскорпати
роскорчовуватися
роскоситися
роскотистий
роскотити
роскохати
роскохатися
роскочувати
роскочуватися
роскошелюб
роскошитися
роскошич
роскошіти
роскошкати
роскошлати
роскошонька
роскоштувати
роскошувати
роскрадати
роскрадатися
роскрамарюватися
роскрасити
роскрасти
роскрехтатися
роскривати
роскриватися
роскричатися
роскрівавити
роскрівавляти
роскріслити
Виноватець, -тця, м. 1) Виновникъ. Мнж. 74. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Канев. у. Уміє він пізнати виноватця. К. Іов. 24. 2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили. Черниг. г.
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Дзьоблинка, -ки, ж. Сумка (четырехугольная шерстяная) у гуцуловъ, родъ котомки, надѣваемой черезъ плечо. Федьк.
Непритомний, -а, -е. Бессознательный, безпамятный. Г. Барв. 386. непритомним бувши. Въ безпамятствѣ.
Опух, -ху, м. Опухоль. Драг. 29. Г. Барв. 222. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить. Чуб. І. 122.
Подочитувати, -тую, -єш, гл. Дочитать (во множествѣ). Я подочитував уже всі твої книги.
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Поснядіти, -дію, -єш, гл. О творогѣ: испортиться. Мнж. 190. Сир поснядіє, як його не посолиш. Черном.
Потич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463.
Трибуна, -ни, ж. Трибуна. Судова трибуна. К. ХП. 122.
Нас спонсорують: