Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росиян
росівниця
росіл
росказ
росказати
росказувати
роскаль
роскапоститися
роскапуститися
роскаряка
роскарякуватий
роскарячити
роскарячувати
роскарячуватися
роскачати
роскачувати
роскашлятися
роскаюватися
роскаятися
росквакатися
росквас
росквасити
росквась
росквашувати
росквилитися
росквитання
росквитатися
росквіт
росквітлий
росквітчати
росквітчатися
роскепкуватися
роскиватися
роскид
роскидати
роскидатися
роскидувати
роскинути
роскисати
роскіл
роскіп
роскіш
роскішний
роскішник
роскішниця
роскішно
роскішшя
роскладати
роскладатися
роскладний
роскладувати
роскласти
росклеветати
росклеїти
росклекотатися
росклеювати
росклеюватися
росклинє
росклинки
росклопотатися
роскльовувати
роскнижитися
роскобіжкати
роскобіжкатися
росковерзуватися
росковувати
росковуватися
росколивати
росколина
росколисати
росколихати
росколихувати
росколихуватися
росколонизуватися
росколоти
росколотити
росколочувати
росколупати
росколуплювати
росколювати
росколюватина
росколюватися
роскомашувати
роскомпонувати
роскопати
роскопотитися
роскопувати
роскопуватися
роскоренити
роскоренитися
роскорпати
роскорчовуватися
роскоситися
роскотистий
роскотити
роскохати
роскохатися
роскочувати
роскочуватися
роскошелюб
роскошитися
роскошич
роскошіти
роскошкати
роскошлати
роскошонька
роскоштувати
роскошувати
роскрадати
роскрадатися
роскрамарюватися
роскрасити
роскрасти
роскрехтатися
роскривати
роскриватися
роскричатися
роскрівавити
роскрівавляти
роскріслити
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Майстра́цький, -а, -е. = магистратський. Всі майстрацькі бургомистри. КС. 1882. V. 353.
Повестися, -ведеться, гл. безл. 1) Пойти. Знову повелось по старому. Ком. І. 15. 2) Удаться. От же матері дав Бог талан, а мені дак уже й не повелось. Г. Барв. 424.  
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Пристарий, -а, -е. Пожилой. Пристара жінка. Н. Вол. у. Устим пристарий чоловік. Н. Вол. у.
Смітниця, -ці, ж. 1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто. Чуб. III. 137. 2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув. Мнж. 14.
Спамятати, -та́ю, -єш, гл. Вспомнить. Не спам'ятаю коли саме це діялось. Канев. у.
Уїздний, -а, -е. Въѣздный. В'їздні ворота.
Хлопченя, -няти, с. = хлопча. Ходіть лишень ближче, хлопченята, я по яблучку вам дам. МВ. (О. 1862. ІІІ. 69). Ум. хлопченятко.
Нас спонсорують: