Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росиян
росівниця
росіл
росказ
росказати
росказувати
роскаль
роскапоститися
роскапуститися
роскаряка
роскарякуватий
роскарячити
роскарячувати
роскарячуватися
роскачати
роскачувати
роскашлятися
роскаюватися
роскаятися
росквакатися
росквас
росквасити
росквась
росквашувати
росквилитися
росквитання
росквитатися
росквіт
росквітлий
росквітчати
росквітчатися
роскепкуватися
роскиватися
роскид
роскидати
роскидатися
роскидувати
роскинути
роскисати
роскіл
роскіп
роскіш
роскішний
роскішник
роскішниця
роскішно
роскішшя
роскладати
роскладатися
роскладний
роскладувати
роскласти
росклеветати
росклеїти
росклекотатися
росклеювати
росклеюватися
росклинє
росклинки
росклопотатися
роскльовувати
роскнижитися
роскобіжкати
роскобіжкатися
росковерзуватися
росковувати
росковуватися
росколивати
росколина
росколисати
росколихати
росколихувати
росколихуватися
росколонизуватися
росколоти
росколотити
росколочувати
росколупати
росколуплювати
росколювати
росколюватина
росколюватися
роскомашувати
роскомпонувати
роскопати
роскопотитися
роскопувати
роскопуватися
роскоренити
роскоренитися
роскорпати
роскорчовуватися
роскоситися
роскотистий
роскотити
роскохати
роскохатися
роскочувати
роскочуватися
роскошелюб
роскошитися
роскошич
роскошіти
роскошкати
роскошлати
роскошонька
роскоштувати
роскошувати
роскрадати
роскрадатися
роскрамарюватися
роскрасити
роскрасти
роскрехтатися
роскривати
роскриватися
роскричатися
роскрівавити
роскрівавляти
роскріслити
Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.
Джинджигиля́стий, -а, -е. Кокетливый, вертлявый, франтоватый.
Зачи́н, -ну́, м. Начало, начинаніе, починь. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин. Харьк. у.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной. Херс.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Пійнятися, -ймуся, -мешся, гл. = понятися. А з п'яницею жити не піймуся, хиба піду утоплюся. О. 1861. IV. 83.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка. Мнж. 125.
Сіменитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись. Г. Барв. 259.
Удну нар. Внутри. Угор.
Нас спонсорують: