Ай-ве́й! меж. Восклицаніе для насмѣшки надъ испугавшимся евреемъ.
Брикання, -ня, с.
1) Ляганіе.
2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Заброди́ти, -джу, -диш, гл. Замочить въ водѣ, запачкать въ грязи.
Обтекти Cм. обтікати.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Перепелиця сіла на, поду. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Поди під стіжки. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Ум. підок.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Слуп, -па, м. 1) Столбъ. , 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Ум. слупе́ць, слупик, слупчик.
Сушениці, -ниць, ж. Сушеные фрукты.