Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розора
розорати
розоратися
розорва
розорити
розорювати
розоряти
розорятися
розохотити
розохочувати
розохочуватися
розочка
розрабування
розрабувати
розрада
розраджати
розрадник
розражати
розралити
розрахування
розрахувати
розрахуватися
розраювати
розревтися
розреготатися
розремиґатися
розрепетуватися
розрив
розривати I
розривати II
розриватися
розривка
розридатися
розрипатися
розрівняти
розріднитися
розрізати
розрізка
розрізнити
розрізняти
розрізнятися
розрізувати
розріст
розробити
розроблювати
розродитися
розроїтися
розронити
розростатися
розростуватися
розрубати
розрубити
розрубувати
розруйновувати
розрум'янитися
розрунтати
розрух
розрухати
розрухатися
розрушати
розрюмсатися
розсада
розсаджувати
розсадина
розсадити
розсвербітися
розсвінути
розсвіт
розсвітати
розсвітатися
розсвітити
розсвітитися
розсердити
розсердитися
розсилати
розсип I
розсип II
розсипати
розсипатися
розсипка
розсипний
розсипчастий
розситити
розсихатися
розсівати
розсіватися
розсідатися
розсідлати
розсідлувати
розсідлуватися
розсікати
розсільниця
розсішка
розсіяти
розскакатися
розскепатися
розскиглитися
розскочитися
розскубати
розславити
розславляти
розслебезувати
розслухати
розслухатися
розсмердітися
розсмикати
розсмикувати
розсмикуватися
розсмішити
розсміятися
розсмоктати
розснаститися
розсобачитися
розсокотатися
розсолити
розсолода
розсолоджувати
розсолювати
розсоптися
розсоха
Ведмедячий, ведмежий, -а, -е. Медвѣжій. Рудч. Ск. І. 134. Греб. 365. Ведмедячий барліг. Грин. І. 181. ведмеже ухо. Раст. а) Verbascuin Thapsus. ЗЮЗО. І. 140. б) Salvia Aethiopis L. ЗЮЗО. І. 134.
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Завередува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
Засо́хнути и засо́хти. Cм. засихати.
Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? Ном. № 3546. А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться. Сим. 230.
Мишої́д, -ду, м. 1) Мышиный объѣдокъ. 2) Орѣхъ изъ зимнихъ запасовъ мышей и бѣлокъ.
Молоча́й, -чаю́ и молочій, -чію, м. Раст. a) Euphorbia cyparissias, б) Е. Esula, в) Е. procera, г) Е. villosa, д)степовий. Е. nicaensis. ЗЮЗО. І. 122. е) Sonchus asper. Шух. І. 22, ж) — свинський, — горо́дній. Sonchus oleraceus. Шух. І. 22. Вх. Пч. І. 13. з) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. молочак, молочка.
Начепуритися, -рюся, -ришся, гл. Принарядиться. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, ні притулитися. Гол. І. 252.
Порозчищати, -ща́ю, -єш, гл. Расчистить (во множествѣ).
Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Нас спонсорують: