Відучуватися, -чаюся, -чуюся, -єшся, сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
Ґе́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґекати.
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. По дівчинонці дзвони дзвонили.
Зако́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. закоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробі, ніж я закохався в тобі. Закохалися обидві в одного Івана. Закохався, як чорт в суху вербу. Що зо мною закохався, а з иншою повінчався. 2) — в чо́му. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще його батько чумакував, і бере, було, його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах. Ходив він більш для того, що вже в чумацтві закохався.
Капуза, -зи, ж. = капелюха.
Куря, -ря́ти, с.
1) = курча.
2) мн. курята = курчата (Cм. курча 2).
Латинник, -ка, м.
1) Латынистъ.
2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо.
Нахолонути, -ло́ну, -неш, гл. Охладиться. За ніч вода у річці нахолонула.
Одіт.. Cм. отъ відіткнути до відітхнути.
Покладки, -ків, м. Куриныя яйца. Годуют курочки, таких наскладали покладків.