Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розора
розорати
розоратися
розорва
розорити
розорювати
розоряти
розорятися
розохотити
розохочувати
розохочуватися
розочка
розрабування
розрабувати
розрада
розраджати
розрадник
розражати
розралити
розрахування
розрахувати
розрахуватися
розраювати
розревтися
розреготатися
розремиґатися
розрепетуватися
розрив
розривати I
розривати II
розриватися
розривка
розридатися
розрипатися
розрівняти
розріднитися
розрізати
розрізка
розрізнити
розрізняти
розрізнятися
розрізувати
розріст
розробити
розроблювати
розродитися
розроїтися
розронити
розростатися
розростуватися
розрубати
розрубити
розрубувати
розруйновувати
розрум'янитися
розрунтати
розрух
розрухати
розрухатися
розрушати
розрюмсатися
розсада
розсаджувати
розсадина
розсадити
розсвербітися
розсвінути
розсвіт
розсвітати
розсвітатися
розсвітити
розсвітитися
розсердити
розсердитися
розсилати
розсип I
розсип II
розсипати
розсипатися
розсипка
розсипний
розсипчастий
розситити
розсихатися
розсівати
розсіватися
розсідатися
розсідлати
розсідлувати
розсідлуватися
розсікати
розсільниця
розсішка
розсіяти
розскакатися
розскепатися
розскиглитися
розскочитися
розскубати
розславити
розславляти
розслебезувати
розслухати
розслухатися
розсмердітися
розсмикати
розсмикувати
розсмикуватися
розсмішити
розсміятися
розсмоктати
розснаститися
розсобачитися
розсокотатися
розсолити
розсолода
розсолоджувати
розсолювати
розсоптися
розсоха
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Ігумен, -на, м. Игуменъ. Що ігуменові можна, то братії зась. Ном. № 1004.
Меть, -ті, ж. = мент. Як заграв (Соломон) в третю сопілку, чорне вісько в одну меть прилетіло. Драг.
Орія, -рії, ж. Родъ рыболовной сѣти, забрасываемой съ лодки и вытягиваемой въ нее же. Браун. 12.
Побурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть бургомистромъ.
Пожалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Пожаловаться. Панночка пожалкувалась на тебе старий. МВ. (О. 1862. III. 43).
Ряжа, -жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Сало, -ла, с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Стор. МПр. 60. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. Кобел. у. Угорск.: внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) залити сала за шкуру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. Стор. МПр. 45. 5) дідове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Шух. І. 22. Ум. сальце. Плямка собі сальце. Ном. № 1137. По чарці випємо, сальця ззімо шматок. Гліб.
Черевина, -ни, ж. = черево. Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину. Шух. І. 97.  
Чумачка, -ки, ж. 1) Промыселъ чумачества. Рудч. Чп. 256. 2) Жена чумака. Ходить чумак по дорогах, а чумачка сидить дома. Чуб. V. 496.
Нас спонсорують: