Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розора
розорати
розоратися
розорва
розорити
розорювати
розоряти
розорятися
розохотити
розохочувати
розохочуватися
розочка
розрабування
розрабувати
розрада
розраджати
розрадник
розражати
розралити
розрахування
розрахувати
розрахуватися
розраювати
розревтися
розреготатися
розремиґатися
розрепетуватися
розрив
розривати I
розривати II
розриватися
розривка
розридатися
розрипатися
розрівняти
розріднитися
розрізати
розрізка
розрізнити
розрізняти
розрізнятися
розрізувати
розріст
розробити
розроблювати
розродитися
розроїтися
розронити
розростатися
розростуватися
розрубати
розрубити
розрубувати
розруйновувати
розрум'янитися
розрунтати
розрух
розрухати
розрухатися
розрушати
розрюмсатися
розсада
розсаджувати
розсадина
розсадити
розсвербітися
розсвінути
розсвіт
розсвітати
розсвітатися
розсвітити
розсвітитися
розсердити
розсердитися
розсилати
розсип I
розсип II
розсипати
розсипатися
розсипка
розсипний
розсипчастий
розситити
розсихатися
розсівати
розсіватися
розсідатися
розсідлати
розсідлувати
розсідлуватися
розсікати
розсільниця
розсішка
розсіяти
розскакатися
розскепатися
розскиглитися
розскочитися
розскубати
розславити
розславляти
розслебезувати
розслухати
розслухатися
розсмердітися
розсмикати
розсмикувати
розсмикуватися
розсмішити
розсміятися
розсмоктати
розснаститися
розсобачитися
розсокотатися
розсолити
розсолода
розсолоджувати
розсолювати
розсоптися
розсоха
Ближчати, -чаю, -єш, гл. Приближаться, дѣлаться ближе.
Гидний, -а, -е. = гидкий Вх. Зн. 10. Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла. Гол. І. 238.
Гіллячко, -ка, с. Ум. отъ II. Гілля.
Грудува́тий, -а, -е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Допевня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Херс. Полт. Перепелиця сіла на, поду. Харьк. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Вас. 180. Поди під стіжки. Левиц. КС. 4. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Мик. 481. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. Зміев. у. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Kolb. І. 57. Ум. підок.
Пінка, -ки, ж. Масло коровье. Ез. V. 61.
Прядка, -ки, ж. 1) Прялка. Г. Барв. 251. Части ея: на ніжках лежитъ стільчик, подъ нимъ підніжок (педаль), отъ него къ верете́ну (валъ колеса) идетъ циганка. колесо со спицями стоитъ между двумя стовпчиками, стоящими на помянутомь стільчикові. Передній стовпчик болѣе короткій, сверху на немъ лежитъ сволочок, одинъ конецъ котораго выступаетъ за передній стовпчик, и на этомъ концѣ стоитъ третій маленькій стовпчик; въ немъ сбоку придѣланъ шкураток съ отверстіемъ; второе, верхнее веретено однимъ концемъ держится въ этомъ отверстіи, а другимъ — въ верхнемъ концѣ задняго стовпчика, имѣющаго вверху гайку, при помощи которой второе веретено можетъ быть опускаемо и приподнимаемо. На верхнемъ веретені находятся: а) вилка съ девятью или десятью крючками, б) скалка, в) колісце́; на колісці і на скалці шнур, охватывающій и колесо. Конст. у. Б. Гринченко. 2) = пряха. Вх. Лем. 458. Скажуть люде: твоя прядка, буду тобі кужіль прясти. Мет. 368. 3) мн. прєдки = попрядки. Вх. Лем. 458. Ум. прядочка. Г. Барв. 540.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.
Таїти, таю, -їш, гл. Таить, скрывать, не обнаруживать. Нічого гріха таїти. Ном. № 7437. Таїть у серці зло. К. Псал. 100. Гріхів не тайте. АД. І. 177.
Нас спонсорують: