Губрі́й, -рія, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Ув. Губрія́ка.
Дзвінкоголо́сий, -а, -е. Звучный.
За́мі́шка, -ки, ж. 1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Замішка зробилась. Багато буде замішки. 2) Помѣха. Пішки — нема замішки. 8) Родъ мучнаго кушанья. Замішка житна на молоці.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Недопанок, -нка, м. Разыгрывающій барина.
Попеня, -ня́ти, с. Ребенокъ попа, священника. Возив попенят у губерню, — у школу, чи що.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка.
Скиба, -би, ж.
1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш.
2) Пластъ земли при паханіи. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Порізав кавуна на скибки. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім.
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Щеня, -няти, с.
1) Щенокъ. Маленька собачка повік щеня. Завзяте, як панське щеня.
2) Волченокъ.
3) Небольшой бѣлый волдырь, который, согласно народному вѣрованію, появляется подъ языкомъ животнаго, укушеннаго бѣшеной собакой; изъ созрѣвшихъ щенят выходятъ червячки, проглотивъ которые скотина бѣсится.
4) зінське щеня. Слѣпышъ, Mus typhlus. Зле, як зінське щеня. Ум. щенятко.
