Бешиха, -хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Ув. бешишище.
Відслу́га, -ги, ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі.
Замо́к 2, -мка́, м. 1) Замокъ. Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. У гуцуловъ замокъ бываетъ бга́ний, лавча́стий (лавчє́стий), однору́чний, сліпи́й (Cм.) 2) За́мок. Замокъ у ружья. 3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. 4) = каганець 7. Ум. замо́́чок.
Калинина, -ни, ж. Калиновое дерево.
Лю́лька, -ки, ж. 1) Курительная трубка. Хто не курить люльки і не нюхає табаки, той не варт і собаки. У гуцуловъ части трубки называются: вершок, въ который набивается табакъ, сподок — въ него затыкается чубук; они дѣлаются каждый отдѣльно и скрѣпляются чо́пиком; надъ вершком находится накривка или шишка (крышка), которая къ вершку прикрѣплена кочергою — треугольною металлическою пластинкою, въ которой крышка поворачивается на чопу; металлическія украшеніи крышки (завитки) наз. кучерями: сподо́к украшается гре́бінем, а гдѣ послѣдняго нѣтъ, тамъ для крѣпости соединяетъ сподо́к съ вершко́м проволочная плетінка; та часть чубука, которая берется въ ротъ, наз. пищок. 2) Родъ писанки. Ум. люлечка. Козак сердега люлечку потягає.
Поводитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Держать себя, обращаться. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. Так із тобою поводяться, як із своїм братом. 2) Быть въ обычаѣ. Бач, як у вас поводиться. Як за Хмельницького поводилось. Шапки з квіткою, як поводиться, не спорядили. Ой у нас на Дону не поводиться сьому: син матері не бере, за брата сестра не йде. 3) Удаваться, имѣть успѣхъ. Підсіла до того чоловіка і просила, щоб росказав, де він його бачив і як йому поводиться. Як йому буде поводитись, яке коли нещастя випаде.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Попопанькатися, -каюся, -єшся, гл. Повозиться, поняньчиться много.
Скаженівка, -ки, ж. Бѣшенство, водобоязнь. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому. Чоловік у горільці, як собака у скаженівці.
Червоніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. Небо, палаючи, почина червоніти.