Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною.
Душо́к, -шка́, м. Ум. отъ дух.
Опарканювати, -нюю, -єш, сов. в. опарканити, -ню, -ниш, гл. Обносить, обнести заборомъ.
Плюский, -а́, -е́ Плоскій.
Побігайчик, -ка, м. Быстро бѣгающій, — эпитетъ зайца. Зайчик-побігайчик.
Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть?
Потиритися, -рюся, -ришся, гл. = попровадитися. Так і поширився в калюжу, — наче далеко обійти. Уже поширились до шинку.
Слота, -ти, ж. = сльота. Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу. Ув. слоти́ще.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав.
Цо! меж. Призывъ для коровъ.