Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскочуватися

Роскочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскоти́тися, -чуся, -тишся, гл. 1) Раскатываться, раскатиться. Було в мене три орішки, та всі роскотились. Чуб. V. 200. Гріш круглий — роснотиться. Ном. №9924. 2) Разбредаться, разбрестись, разойтись въ разныя стороны. Та ви ж, мої діточки, роскотилися, як горох при дорозі. Мил. 216. Вівці.... роскотилися по толоці, щипаючи.... травицю. Мир. ХРВ. 50. 3) О звукѣ: раздаваться, раздаться, разнестись. Роскотиться по небу глас потужний. К. Іов. 81. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОЧУВАТИСЯ"
Баришівне, -ного, с. Плата за факторство, маклерство. Вх. Зн. 2. Фр. Пр. 23.
Дур, -ру, м. 1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Ном. № 6359. Панський дур. О. 1861. XI. 109. 2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Котл. Ен. Дур напав від хмелю. Мкр. Н. 36.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Єв. Мр. XV. 38. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. МВ. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі. Сим. 235.
Обмертвіти, -вію, -єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть. МВ. ІІ. 109.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.
Попер, -пру, м. Перець. Вх. Лем. 453.
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний. Єв. Мр. І. 40.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Ужисько, -ка, с. Веревка для увязыванія сѣна на козу. Волын. г.
Управитель, -ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. МВ. (О. 1862. І. 102). А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан. Шевч. 514.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКОЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.