Бузя, -зі, ж. Дѣтск.
1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша.
2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора).
За́сов, -ва, м. Засовъ, задвижка. Ум. засове́ць. Трьома засовцями засувала (двері).
Підпиток, -тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Я ще не був п'яний, а так тільки, на підпитку.
Поскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Расколоться на лучинки для растопки. Сучковата дровина — не поскіпається.
Працьовитий, -а, -е. Трудолюбивый. Вона така працьовита, а він таке ледащ. Розумна пані і моторна... трудяща, дуже працьовита.
Прохукувати, -кую, -єш, сов. в. прохукати, -каю, -єш, гл. Дышать, подышать зимой на окно, отчего намерзшій на немъ ледъ протаиваетъ. Прохукаєш вікно, глянеш на двір.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий.
Смик! II, межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник.
Стеженька, стежечка, -ки, ж. Ум. отъ стежка.
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Ум. халупчи́нка.
